грубіянити
грубія́нити
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грубіянити — Кривословити, давати волю язику, кривдити слонами, гарикати на кого. Словник синонімів Караванського
- грубіянити — -ню, -ниш, недок. Поводитися грубо; говорити грубощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грубіянити — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
- грубіянити — ГРУБІЯ́НИТИ, ню, ниш, недок. Поводитися грубо; говорити грубощі. Нині зву його, запла́ти Домагаюсь по-доброму — Він мені ще грубіянить (Фр., X, 1954, 252); Він відповідав їй скупо, неохоче, часто грубіянив, незаслужено ображав (Шиян, Гроза.., 1956, 289). Словник української мови в 11 томах