1. Орфографічний словник української мови

грудина

груди́на

іменник жіночого роду

груди; довгаста кістка, з якою з'єднані передні кінці грудних ребер і частини плечового пояса

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грудина — -и, ж. 1》 анат. Те саме, що груднина 2). 2》 розм. Те саме, що груди 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. грудина — ГРУ́ДИ (передня частина тулуба від шиї до живота), ЛО́НО поет., ПЕ́РСА (ПЕ́РСИ) поет., ГРУДИ́НА розм., ГРУДНИ́НА розм., ПА́ЗУХА розм., ГРУДНИ́ЦЯ розм. Він купався, зайшовши по груди у річку (О. Словник синонімів української мови
  3. грудина — ГРУДИ́НА, и, ж. 1. анат. Те саме, що грудни́на 2. Верхні 10 пар ребер сполучаються хрящами з вузькою плоскою кісткою — грудиною (Анат. і фізіол. люд., 1957, 35). 2. розм. Те саме, що гру́ди 1. Уславлений бунтарник Терпило колесом випинав могучу грудину.. і казав промову (Вас., І, 1959, 238). Словник української мови в 11 томах
  4. грудина — Грудина, -ни ж. Передняя часть груди, гдѣ находится грудная кость. Нічим грудини прикрити. Ном. № 1527. По чому продаєш грудину? (О человѣкѣ, у котораго грудь раскрыта). Ном. № 11226. 2) Передняя часть груди, отдѣленная отъ стяга, грудина. Волова грудина. Словник української мови Грінченка