1. Словник синонімів української мови

грудина

ГРУ́ДИ (передня частина тулуба від шиї до живота), ЛО́НО поет., ПЕ́РСА (ПЕ́РСИ) поет., ГРУДИ́НА розм., ГРУДНИ́НА розм., ПА́ЗУХА розм., ГРУДНИ́ЦЯ розм. Він купався, зайшовши по груди у річку (О. Довженко); Не тратили (батьки) надії, що час або якийсь випадок звернуть їм дитину, притулять її знов до чулого батьківського лона (М. Коцюбинський); Золота грива Перса покрила У коня вороного (пісня); Терпило колесом випинав могучу грудину (С. Васильченко); Він з'явився в дверях, розхристав сорочку й показав волохату груднину (С. Чорнобривець); Виразно чув (Данько), як десь у пазусі йому, за худими, молоденькими реберцями тріпочеться серце (О. Гончар); Робусинський і собі ліг недалечко, виставив грудницю, щоб провіяло (А. Свидницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грудина — груди́на іменник жіночого роду груди; довгаста кістка, з якою з'єднані передні кінці грудних ребер і частини плечового пояса Орфографічний словник української мови
  2. грудина — -и, ж. 1》 анат. Те саме, що груднина 2). 2》 розм. Те саме, що груди 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грудина — ГРУДИ́НА, и, ж. 1. анат. Те саме, що грудни́на 2. Верхні 10 пар ребер сполучаються хрящами з вузькою плоскою кісткою — грудиною (Анат. і фізіол. люд., 1957, 35). 2. розм. Те саме, що гру́ди 1. Уславлений бунтарник Терпило колесом випинав могучу грудину.. і казав промову (Вас., І, 1959, 238). Словник української мови в 11 томах
  4. грудина — Грудина, -ни ж. Передняя часть груди, гдѣ находится грудная кость. Нічим грудини прикрити. Ном. № 1527. По чому продаєш грудину? (О человѣкѣ, у котораго грудь раскрыта). Ном. № 11226. 2) Передняя часть груди, отдѣленная отъ стяга, грудина. Волова грудина. Словник української мови Грінченка