1. Орфографічний словник української мови

гувернантка

гуверна́нтка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гувернантка — -и, ж. Вихователька і домашня вчителька дітей у буржуазних і дворянських родинах, перев. іноземка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гувернантка — Вихователька Словник чужослів Павло Штепа
  3. гувернантка — гуверна́нтка (франц. gouvernante, від gouverner – управляти) у дворянській або буржуазній родині наймана хатня вихователька дітей. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гувернантка — ВИХОВА́ТЕЛЬКА (жінка, що виховує, навчає дітей і молодь); ГУВЕРНА́НТКА заст., БО́ННА заст., МАДА́М розм., МІС розм. (домашня вихователька в дворянських родинах). Вона працювала вихователькою дитячого будинку (С. Словник синонімів української мови
  5. гувернантка — ГУВЕРНА́НТКА, и, ж. Вихователька і домашня вчителька дітей у буржуазних і дворянських родинах, перев. іноземка. Настусю вчили вдома дорогі гувернантки та усякі вчительки (Н.-Лев., IV, 1956, 227); Синів віддали до школи, молодша дочка вчилася коло гувернантки (Кобр., Вибр., 1954, 6). Словник української мови в 11 томах