гувернантка
ГУВЕРНА́НТКА, и, ж. Вихователька і домашня вчителька дітей у буржуазних і дворянських родинах, перев. іноземка.
Настусю вчили вдома дорогі гувернантки та усякі вчительки (Н.-Лев., IV, 1956, 227);
Синів віддали до школи, молодша дочка вчилася коло гувернантки (Кобр., Вибр., 1954, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гувернантка — гуверна́нтка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гувернантка — -и, ж. Вихователька і домашня вчителька дітей у буржуазних і дворянських родинах, перев. іноземка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гувернантка — Вихователька Словник чужослів Павло Штепа
- гувернантка — гуверна́нтка (франц. gouvernante, від gouverner – управляти) у дворянській або буржуазній родині наймана хатня вихователька дітей. Словник іншомовних слів Мельничука
- гувернантка — ВИХОВА́ТЕЛЬКА (жінка, що виховує, навчає дітей і молодь); ГУВЕРНА́НТКА заст., БО́ННА заст., МАДА́М розм., МІС розм. (домашня вихователька в дворянських родинах). Вона працювала вихователькою дитячого будинку (С. Словник синонімів української мови