1. Словник української мови в 11 томах

гувернер

ГУВЕРНЕ́Р, а, ч. Вихователь і домашній учитель дітей у буржуазних і дворянських родинах, перев. іноземець.

Серед інших об’єктів сатири журналу [про «Харьковский Демокрит»] значне місце займали пихаті й самонадіяні, хоч часто і бездарні, чужоземні гувернери (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1957, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гувернер — гуверне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гувернер — -а, ч. Вихователь і домашній учитель дітей у буржуазних і дворянських родинах, перев. іноземець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гувернер — ВИХОВА́ТЕЛЬ (людина, що виховує, навчає дітей і молодь), МЕ́НТОР заст.; ГУВЕРНЕ́Р заст. (домашній вихователь у дворянських родинах). — Взагалі я бачу, що треба запросити тобі кращого вихователя (З. Тулуб); Мій ментор.. Словник синонімів української мови