1. Орфографічний словник української мови

гудучий

гуду́чий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гудучий — гудючий, -а, -е. Який гуде. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гудучий — ГУДУ́ЧИЙ, ГУДЮ́ЧИЙ, а, е. Який гуде. Стіни німі, вікна німі; один гудучий, лютий зимній вітер розносить.. жіночу пісню, жіночий жаль… (Н.-Лев., І, 1956, 89); Семенові хотілося бачити навколо густий гудючий натовп (Сміл., Зустрічі.., 1936, 78). Словник української мови в 11 томах