1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гудучий

гуду́чий

гудючий, -а, -е.

Який гуде.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гудучий — гуду́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гудучий — ГУДУ́ЧИЙ, ГУДЮ́ЧИЙ, а, е. Який гуде. Стіни німі, вікна німі; один гудучий, лютий зимній вітер розносить.. жіночу пісню, жіночий жаль… (Н.-Лев., І, 1956, 89); Семенові хотілося бачити навколо густий гудючий натовп (Сміл., Зустрічі.., 1936, 78). Словник української мови в 11 томах