гудючий

гудю́чий

див. гудучий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гудючий — гудю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гудючий — ГУДЮ́ЧИЙ див. гуду́чий. Словник української мови в 11 томах
  3. гудючий — Гудючий, -а, -е Гудящій. Гудючий лютий зімній вітер. Левиц. І. 35. Гудюча розмова. Левиц. Пов. 243. Словник української мови Грінченка