гудючий

ГУДЮ́ЧИЙ див. гуду́чий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гудючий — гудю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гудючий — див. гудучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гудючий — Гудючий, -а, -е Гудящій. Гудючий лютий зімній вітер. Левиц. І. 35. Гудюча розмова. Левиц. Пов. 243. Словник української мови Грінченка