1. Орфографічний словник української мови

гуркотня

гуркотня́

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуркотня — -і, ж., розм. Сильний гуркіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гуркотня — див. гамір; звучання Словник синонімів Вусика
  3. гуркотня — ГУ́РКІТ (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), ГУРКОТА́ННЯ, ГУРКОТІ́ННЯ, ГРІМ, ГРИМОТА́ННЯ, ГРИМОТІ́ННЯ, ГРЮ́КІТ, ГРЮ́КАННЯ, ГУ́РКАННЯ, ГРЮКОТІ́ННЯ, ГРЮКАНИ́НА розм., ЯСА́ заст.; ВИ́ГРІМ, ГУРКОТНЯ́ розм., ГУРКОТНЕ́ЧА розм. Словник синонімів української мови
  4. гуркотня — ГУРКОТНЯ́, і́, ж., розм. Сильний гуркіт. Ми вскочили в село з розгону, серед гуркотні коліс та куряви промчались проз музики (Коцюб., І, 1955, 256). Словник української мови в 11 томах
  5. гуркотня — Гуркотня, -ні и гуркотнява, -ви ж. = гуркотнеча. Черк. у. Словник української мови Грінченка