гуркотня
Гуркотня, -ні и гуркотнява, -ви
ж. = гуркотнеча. Черк. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гуркотня — гуркотня́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- гуркотня — -і, ж., розм. Сильний гуркіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гуркотня — див. гамір; звучання Словник синонімів Вусика
- гуркотня — ГУ́РКІТ (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), ГУРКОТА́ННЯ, ГУРКОТІ́ННЯ, ГРІМ, ГРИМОТА́ННЯ, ГРИМОТІ́ННЯ, ГРЮ́КІТ, ГРЮ́КАННЯ, ГУ́РКАННЯ, ГРЮКОТІ́ННЯ, ГРЮКАНИ́НА розм., ЯСА́ заст.; ВИ́ГРІМ, ГУРКОТНЯ́ розм., ГУРКОТНЕ́ЧА розм. Словник синонімів української мови
- гуркотня — ГУРКОТНЯ́, і́, ж., розм. Сильний гуркіт. Ми вскочили в село з розгону, серед гуркотні коліс та куряви промчались проз музики (Коцюб., І, 1955, 256). Словник української мови в 11 томах