гуркотій
Гуркотій, -тія
м. Стучащій, неспокойный человѣкъ. Рк. Левиц.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гуркотій — -я, ч. Той, хто постійно гуркотить; неспокійна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови