гуркотій

гуркоті́й

-я, ч.

Той, хто постійно гуркотить; неспокійна людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуркотій — Гуркотій, -тія м. Стучащій, неспокойный человѣкъ. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка