1. Орфографічний словник української мови

гуркотіння

гуркоті́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуркотіння — див. гуркотання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гуркотіння — ГУ́РКІТ (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), ГУРКОТА́ННЯ, ГУРКОТІ́ННЯ, ГРІМ, ГРИМОТА́ННЯ, ГРИМОТІ́ННЯ, ГРЮ́КІТ, ГРЮ́КАННЯ, ГУ́РКАННЯ, ГРЮКОТІ́ННЯ, ГРЮКАНИ́НА розм., ЯСА́ заст.; ВИ́ГРІМ, ГУРКОТНЯ́ розм., ГУРКОТНЕ́ЧА розм. Словник синонімів української мови
  3. гуркотіння — Гуркоті́ння, -ння, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гуркотіння — ГУРКОТІ́ННЯ див. гуркота́ння. Словник української мови в 11 томах