1. Орфографічний словник української мови

гуру

гу́ру

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуру — невідм., ч. Духовний наставник, учитель житейської мудрості в індусів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гуру — невідм., ч. 1. Знавець. Таких гандонів часто бачив я, що всім пиздять: я — гуру, я — учитель! Несіть мені усі по три рубля і мудрості вам дам я дохуя (Л. Подерев'янський). 2. комп. Програміст-професіонал. У мене є знайомий гуру: він може залабати тобі прогу. Словник сучасного українського сленгу
  3. гуру — В індуїзмі духовний керівник, учитель, який передає учневі знання Вед; в сикгізмі керівник і духовний наставник громади. Універсальний словник-енциклопедія