гуру
невідм., ч.
1. Знавець. Таких гандонів часто бачив я, що всім пиздять: я — гуру, я — учитель! Несіть мені усі по три рубля і мудрості вам дам я дохуя (Л. Подерев'янський).
2. комп. Програміст-професіонал. У мене є знайомий гуру: він може залабати тобі прогу.
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гуру — гу́ру іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гуру — невідм., ч. Духовний наставник, учитель житейської мудрості в індусів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гуру — В індуїзмі духовний керівник, учитель, який передає учневі знання Вед; в сикгізмі керівник і духовний наставник громади. Універсальний словник-енциклопедія