1. Орфографічний словник української мови

гухати

гу́хати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гухати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що гухкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гухати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. гухати — ГУ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що гу́хкати. Ніби вибухи, гухають десь неподалеку штормові вали (Головко, Літа.., 1956,177); Ні на мить не припиняється оглушлива гуркотнява. Громіздкі стани гухають, скрегочуть (Хижняк, Невгамовна, 1961, 55). Словник української мови в 11 томах