гухати
ГУ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що гу́хкати.
Ніби вибухи, гухають десь неподалеку штормові вали (Головко, Літа.., 1956,177);
Ні на мить не припиняється оглушлива гуркотнява. Громіздкі стани гухають, скрегочуть (Хижняк, Невгамовна, 1961, 55).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гухати — гу́хати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- гухати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що гухкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гухати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови