1. Словник української мови в 11 томах

гухкати

ГУ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати, створювати сильні звуки.

Фронт принишкнув, як перед бурею, лише зрідка де-не-де ліниво гухкали гармати (Гончар, І, 1954, 358);

На ставу глухо гухкають прачами молодиці, перучи плаття в ополонках (Кучер, Трудна любов, 1960, 385).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гухкати — гу́хкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гухкати — -аю, -аєш, недок., розм. Видавати, створювати сильні звуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гухкати — див. пиячити Словник синонімів Вусика
  4. гухкати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови