1. Словник української мови в 11 томах

гухнути

ГУ́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до гу́хати і гу́хкати.

Обріз рвучко вдарив назад.., враз задзвеніло скло, і вибух гухнув далекою луною (Епік, Тв., 1958, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гухнути — гу́хнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гухнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до гукати і гухкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гухнути — див. падати Словник синонімів Вусика
  4. гухнути — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови