гутірка
ГУ́ТІРКА, и, ж., діал. Розмова.
Хоч гутірка йшла голосна та жвава,.. довго не можна було дослухатися, що люди говорять (Март., Тв., 1954, 136);
Приємна гутірка затягнулась до пізньої ночі (Козл., Мандрівники, 1946,71).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гутірка — Гу́тірка: — розмова [5;7] Словник з творів Івана Франка
- гутірка — Гуті́рка. Дискусія, обговорення. До niв до третої години минув час в дуже оживленій, майже пристрасній гутірці про іменоване вікаріїв (Звідомл., 1914, 56). Українська літературна мова на Буковині
- гутірка — д., розмова, балачка, бесіда, БАЛАКАНИНА, з. гутір. Словник синонімів Караванського
- гутірка — -и, ж., діал. Розмова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гутірка — гуті́рка розмова, бесіда (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- гутірка — Гутірка, -ки ж. = гутір. Г. Барв. 201, 446. Словник української мови Грінченка