1. Орфографічний словник української мови

далебі

далебі́

вставне слово

незмінювана словникова одиниця

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. далебі — вст. сл. розм. Правду кажучи, справді. – Гей, давай, давай, батьку, переміни, Бо, далебі, загинем (пісня); – Я, далебі, в тім не виною, Що так роз’їхався з тобою (І.Котляревський). Літературне слововживання
  2. далебі — рідко далебіг, невідм., розм. Уживається у знач. вставних слів: правду кажучи, справді (ж, бо), дійсно і т. ін. || у знач. частки таки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. далебі — Да́лебі, да́лебіг, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. далебі — ДАЛЕБІ́, рідко ДАЛЕБІ́Г, невідм., розм. Уживається у знач. вставних слів: правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін. — Я, далебі, в тім не виною, Що так роз’їхався з тобою (Котл., І, 1952, 145); Далебі, він сам себе не пізнавав (Гур. Словник української мови в 11 томах