двері

две́рі

множинний іменник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двері — (у формі дуги) арка; (у незавершеній будівлі) отвір, проріз; (куди) П. вхід, шлях, дорога <н. до літератури>; дверцята, дверці. Словник синонімів Караванського
  2. двері — [двер'і] двеирей, д. двеир'ам, ор. двеирми/двеирима, м. (на) двер'ах Орфоепічний словник української мови
  3. двері — -ей, мн. Отвір у стіні для входу і виходу. || Стулка, що закриває отвір – вхід і вихід. День відчинених дверей — день вільного доступу в навчальний заклад, на підприємство і т. ін. з ознайомлювальною метою (перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. двері — две́рі: ●<�а> най тебе́ двери́ма сти́сне щоб ти став неймовірно товстим (проклін) (Франко)||най тебе двері притиснуть ●<�а> най тебе́ две́рі прити́снуть = а най тебе́ двери́ма сти́сне (проклін) (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. двері — Межи двері пальців не пхай. Не мішайся в таке діло, де можеш потерпіти. Низькі двері вчать покори. І горді схиляють голову перед низькими дверима. Голову схиляється, на знак покори. По хаті ходить, а дверей не знайде. Не бачить того, що лежить на поверхні. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. двері — аж сті́ни (ві́кна, две́рі і т. ін.) дрижа́ть (дрижи́ть). Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається). Співаємо, аж на улицю чути, аж стіни у хаті дрижать… (Панас Мирний). вести́ (виво́дити) / ви́вести за две́рі кого. Виганяти звідкись. Фразеологічний словник української мови
  7. двері — ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́К розм.; ПІД'Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку); ХВІ́РТКА (в огорожі двору). Словник синонімів української мови
  8. двері — Две́рі, -рей, -рям, две́рми́ і двери́ма Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. двері — ДВЕ́РІ, е́й, мн. Отвір у стіні для входу і виходу. Радіє він — плете, Не думає про те, Що ясла будуть на півхати — Такі, що й в двері не пропхати (Гл., Вибр., 1957, 219); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  10. двері — Заповнення вхідного прорізу стулкою. Крім звичайних мають місце: ~ великі — влаштовані у церкві, де відділяють притвор від паперті; ~ дияконські — влаштовані в південній частині іконостасу; ~ розпашні — двостулкові двері; ~ удавані — обрамована наличником ніша у вигляді дверного прорізу. Архітектура і монументальне мистецтво
  11. двері — Двері, -рей ж. мн. 1) Дверь. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Як у Бога за дверима. Ном. 2) Деревянная покрышка, которою сверху закрыта ловушка для лѣсныхъ звѣрей — западниця. Шух. I. 235. ум. дверечки. Словник української мови Грінченка