1. Орфографічний словник української мови

дворянчик

дворя́нчик

іменник чоловічого роду, істота

зневажл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дворянчик — ДВОРЯ́НЧИК, а, ч., зневажл. Зменш. до дворяни́н. Чи не покажеться шляхетська морда польського легіонера із миршавих дворянчиків (Еллан, II, 1958, 222). Словник української мови в 11 томах