двірничка

двірни́чка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двірничка — -и. Жін. до двірник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. двірничка — ДВІРНИ́ЧКА, и, ж. Жін. до дві́рни́к 1. Виглянувши у вікно, я побачив, що це чотири двірнички, у білих фартухах,.. ішли посеред вулиці й співали (Тич., III, 1957, 284); В кінці кварталу невисока двірничка .. мела величезною мітлою чистий асфальт (Собко, Біле полум’я, 1952,, 3). Словник української мови в 11 томах