двірничка
двірни́чка
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двірничка — -и. Жін. до двірник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- двірничка — ДВІРНИ́ЧКА, и, ж. Жін. до дві́рни́к 1. Виглянувши у вікно, я побачив, що це чотири двірнички, у білих фартухах,.. ішли посеред вулиці й співали (Тич., III, 1957, 284); В кінці кварталу невисока двірничка .. мела величезною мітлою чистий асфальт (Собко, Біле полум’я, 1952,, 3). Словник української мови в 11 томах