двірничка

ДВІРНИ́ЧКА, и, ж. Жін. до дві́рни́к 1.

Виглянувши у вікно, я побачив, що це чотири двірнички, у білих фартухах,.. ішли посеред вулиці й співали (Тич., III, 1957, 284);

В кінці кварталу невисока двірничка .. мела величезною мітлою чистий асфальт (Собко, Біле полум’я, 1952,, 3).