двірня
ДВІРНЯ́, і́, ж., збірн., іст. Дворові люди у панському дворі.
Тин упав, упав разом з тином і бугай додолу і так болісно заревів, що аж слухати страшно.. Піднявся крик людський, збіглася двірня… (Мирний, І, 1949, 212);
Пані .. одійшла до вікна, біля котрого поралася мало не вся двірня (Л. Янов., І, 1959, 202).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двірня — двірня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- двірня — -і, ж., збірн., іст. Дворові люди у панському дворі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- двірня — Двірня, -ні ж. Дворня. Грин. І. 124. Деруть Рябка мов пір'я, на галас збіглась двірня. Г. Арт. (О. 1861. III. 82). Словник української мови Грінченка