де

Значення в інших словниках

1. де — I присл. 1》 пит.У якому місці? || У ритор. оклично-пит. реченнях (часто з часткою "ж"), що виражають жаль, здивування і т. ін. з приводу відсутності кого-, чого-небудь. || Куди? || Звідки? 2》 обставини місця. Десь, кудись, де-небудь, куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. де — де I.: ◊ де па́хе → паха де II.: ◊ де свої б'ют, чужи́й не міша́йся не встрявай у чужі справи (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. де — Де бай, а де коровай. Де є пан, там люди не матимуть достатку. Бай — великий пан. Де гроші поділи — нема за що калитки купити. Жарт, коли немає грошей. Де Крим, де Рим, а де попова кобила. Коли хтось говорить невідомо про що. Приповідки або українсько-народня філософія
4. де — ба де то! Уживається для вираження повного заперечення; ні. Котилися і наші козачі Дурні голови, за правду .. А получшали (покращали)? ба де то! Ще гіршими стали (Т. Шевченко). го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти. Фразеологічний словник української мови
5. де — Де; де́-де, присл.; де б, де́ б то; де́ б таки; де ж; де́ то; де́ ж то; де́ ж пак; де́ ж таки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. де — ДЕ¹, присл. 1. пит. У якому місці? — А як батько образився, — як не пустить більш по весіллях ходити — де тоді Якова побачиш? (Вовчок, І, 1955, 207); — Бабусю! — питає [Чіпка] раз Оришки. — Чи в мене батько був? — Був, сину. — Де ж він тепер?... Словник української мови в 11 томах
7. де — Де нар. 1) Гдѣ. Де гріх, там і покута. Ном. № 124. Сова знає, де кури почують. Ном. № 5739. Де ви ся повертаєте, як ви ся маєте? Мет. 444. Горе дворові, де корова росказ волові. Ном. За городом левада, де зібралась громада. Ном. та не де дінеться. Словник української мови Грінченка