1. Орфографічний словник української мови

декламатор

деклама́тор

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декламатор — -а, ч. 1》 Той, хто виступає з декламацією. 2》 перен. Збірник віршів для декламування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. декламатор — ДЕКЛАМА́ТОР, а, ч. 1. Той, хто виступає з декламацією. Подекуди помітно засмучених декламаторів (Вас., І, 1959, 314); [Горбунов:] Представитись дозвольте. Горбунов Іван! Артист, письменник, декламатор! (Тич., І, 1957, 303); Першими виступили декламатори. Словник української мови в 11 томах