декуріон
декуріо́н
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- декуріон — ДЕКУРІО́Н, а, ч., іст. 1. Начальник загону з десяти вершників у Стародавньому Римі. Декуріон на білому коні літав берегом, його червоний плащ миготів, мов полум'я, з якого виблискувала зброя (Н. Королева). Словник української мови у 20 томах