демінутив

демінути́в

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. демінутив — ДЕМІНУТИ́В, а, ч., лінгв. Похідне слово (іменник або прикметник), що виражає значення зменшеності, а також може мати додатковий відтінок пестливості, зневаги, приниження і т. ін. Словник української мови у 20 томах