1. Орфографічний словник української мови

денщик

денщи́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. денщик — -а, ч. Солдат у царській армії, що прикріплювався до офіцера для обслуговування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. денщик — Джура, чура Словник чужослів Павло Штепа
  3. денщик — ДЕНЩИ́К, а́, ч. Солдат у царській армії, що прикріплювався до офіцера для обслуговування. — Ну, звісно, у тих [офіцерів].. денщики є, вони і слугують їм, і їсти варять (Марний, І, 1954, 243); Господиня постелила Чернишеві на ліжку... Словник української мови в 11 томах