денікінець

дені́кінець

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. денікінець — -нця, ч., іст. Військовик білогвардійської армії генерала Денікіна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. денікінець — Дені́кінець, -нця; -кінці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. денікінець — ДЕНІ́КІНЕЦЬ, нця, ч., іст. Військовий білогвардійської армії генерала Денікіна. Денікінці одкочувались своїми арміями невпинно на південь (Ю. Янов., І, 1958, 86). Словник української мови в 11 томах