денікінець
дені́кінець
іменник чоловічого роду, істота
іст.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- денікінець — -нця, ч., іст. Військовик білогвардійської армії генерала Денікіна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- денікінець — Дені́кінець, -нця; -кінці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- денікінець — ДЕНІ́КІНЕЦЬ, нця, ч., іст. Військовий білогвардійської армії генерала Денікіна. Денікінці одкочувались своїми арміями невпинно на південь (Ю. Янов., І, 1958, 86). Словник української мови в 11 томах