деповець

депо́вець

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деповець — -вця, ч., розм. Робітник або службовець депо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. деповець — ДЕПО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Робітник або службовець депо. Словник української мови в 11 томах