деповець

ДЕПО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Робітник або службовець депо.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деповець — депо́вець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. деповець — -вця, ч., розм. Робітник або службовець депо. Великий тлумачний словник сучасної мови