1. Орфографічний словник української мови

деренчання

деренча́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деренчання — -я, с. Дія за знач. деренчати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. деренчання — див. звучання Словник синонімів Вусика
  3. деренчання — ДЕРЕНЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. деренча́ти і звуки, утворювані цією дією. А навкруги такий достиглий спокій, Така дорідна лагода в усьому, Що деренчання косарок нагірних І цокотіння кованих безтарок Лише увиразнюють безгоміння (Вирган, Квіт. береги, 1950, 112). Словник української мови в 11 томах
  4. деренчання — Деренча́ння, -ня с. Дребезжаніе. Словник української мови Грінченка