1. Орфографічний словник української мови

держальце

де́ржальце

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. держальце — -я, с. Зменш. до держално. || Предмет, яким беруть, тримають що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. держальце — див. держак Словник синонімів Вусика
  3. держальце — ДЕ́РЖАЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до де́ржално. Людина тримала в руках зо два десятки ножів, довгих і гострих, з держальцями срібної інкрустації (Рибак, Помилка.., 1956, 150); // Предмет, яким беруть, тримають що-небудь. Із дроту держальце скрутить він умудрився. Словник української мови в 11 томах
  4. держальце — Держало, -ла с. = держално. ум. держальце. Словник української мови Грінченка