1. Орфографічний словник української мови

дзвенькіт

дзве́нькіт

іменник чоловічого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзвенькіт — -коту, ч., діал. Те саме, що дзвенькання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзвенькіт — див. звучання Словник синонімів Вусика
  3. дзвенькіт — ДЗВЕ́НЬКІТ, коту, ч., діал. Те саме, що дзве́нькання. За столом стояла тиша, порушувана тільки тихим дзвенькотом виделок і ножів (Собко, Біле полум’я, 1952, 91). Словник української мови в 11 томах