1. Орфографічний словник української мови

дзвякнути

дзвя́кнути

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзвякнути — -ну, -неш, док. Однокр. до дзвякати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзвякнути — Ну, -неш, док., див. дзенькнути. Словник сучасного українського сленгу
  3. дзвякнути — БРЯ́ЗНУТИ (задзвеніти з брязкотом), БРЯ́КНУТИ, ДЗВЯ́КНУТИ, ДЗО́РКНУТИ зах. Проценко примітив, що двері причинилися не так, як причиняються за в'язнем, — не грюкнув засув, не брязнули ключі (Д. Словник синонімів української мови
  4. дзвякнути — Дзвя́кнути, -ну, -кнеш, -кне Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дзвякнути — ДЗВЯ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до дзвя́кати. От уже й сонечко сходить… дзвякнув дзвінок… (Вовчок, І, 1955, 33); Двері знову не піддалися, лиш засув, який вільно ходив у пазах, дзвякнув (Коз., Сальвія, 1956, 77); *Образно. Словник української мови в 11 томах