1. Орфографічний словник української мови

дзизкати

дзи́зкати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзизкати — -ає, недок., розм. Швидко проноситись, пролітати з дзижчанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзизкати — див. бити Словник синонімів Вусика
  3. дзизкати — ДЗИЖЧА́ТИ (перев. про комах — видавати одноманітні тремтливі звуки при польоті, швидкому рухові), ЗУМКОТІ́ТИ, ДЗВЕНІ́ТИ, ДЗИНЧА́ТИ розм., ДЗУМІ́ТИ розм.; БРИНІ́ТИ, ДЗЕЛЕНЧА́ТИ розм. (дзвінко); ФУРЧА́ТИ розм., ХУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. дзизкати — Дзи́зкати, -зкаю, -зкаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дзизкати — ДЗИ́ЗКАТИ, ає, недок., розм. Швидко проноситись, пролітати з дзижчанням. Б’є звідкілясь артилерія… Тріщать столітні дерева, валяться. Скрізь свистять, дзизкають і гудуть черепки… Земля тремтить, так гупає (Вас., Незібр. тв. Словник української мови в 11 томах