1. Орфографічний словник української мови

дивовиддя

дивови́ддя

іменник середнього роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивовиддя — ВИДІ́ННЯ (образ, що постає в свідомості, уяві, а також у сні), МА́РЕВО, ПРИМА́РА, ВИ́ДИВО книжн., ФАНТАСМАГО́РІЯ книжн., ДИВОВИ́ДДЯ рідко; КОШМА́Р (про важке, страшне видіння). Словник синонімів української мови
  2. дивовиддя — ДИВОВИ́ДДЯ, я, с., рідко. Видіння. [Олеся:] О, знов!.. Спів це чи дивовиддя?.. Не чуть!.. (Кроп., II, 1958, 332). Словник української мови в 11 томах