дивовиддя
ДИВОВИ́ДДЯ, я, с., рідко. Видіння.
[Олеся:] О, знов!.. Спів це чи дивовиддя?.. Не чуть!.. (Кроп., II, 1958, 332).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дивовиддя — дивови́ддя іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- дивовиддя — ВИДІ́ННЯ (образ, що постає в свідомості, уяві, а також у сні), МА́РЕВО, ПРИМА́РА, ВИ́ДИВО книжн., ФАНТАСМАГО́РІЯ книжн., ДИВОВИ́ДДЯ рідко; КОШМА́Р (про важке, страшне видіння). Словник синонімів української мови