1. Орфографічний словник української мови

дивочно

диво́чно

прислівник

дивно

незмінювана словникова одиниця

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивочно — ДИ́ВНО, ЧУ́ДНО, ДИВОВИ́ЖНО, НАВДИВОВИ́ЖУ, ЧУДЕРНА́ЦЬКО (ЧУДЕРНА́ЦЬКИ), НЕЗВИ́ЧНО, НА ДИ́ВО, НА ПРОДИ́ВО розм., ДИВО́ЧНО розм. Мов намальований сіяв (гість), І став велично на порозі, І, уклонившися, вітав Марію тихо. Їй, небозі, Аж дивно, чудно (Т. Словник синонімів української мови
  2. дивочно — ДИВО́ЧНО, рідко. Присл. диво́чний. Тіні місячні біжать, кожна з них дивочно мінить Гаї, що мурами стоять (Рильський, II, 1956, 60). Словник української мови в 11 томах