дикобраз
дикобра́з
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дикобраз — -а, ч. Великий гризун із жорсткою темно-бурою щетиною і твердими строкатими голками (на спині). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дикобраз — (тварина) їжатець Словник чужослів Павло Штепа
- дикобраз — Ссавець ряду гризунів, спинна частина тіла вкрита довгими ламкими голками; довж. бл. 40 см; 12 видів, заселяють напівпустелі, степи та ліси Пд. Європи, Пд.-Зх. Азії та Африки. Універсальний словник-енциклопедія
- дикобраз — ДИКОБРА́З, а, ч. Великий гризун з жорсткою темно-бурою щетиною і твердими строкатими голками (на спині). *У порівн. Суворовець зустрів незнайомого хлопчика із задерикуватими очима.., рудим волоссям, що стирчало в усі боки, як у дикобраза (Багмут, Щасл. день.., 1951, 120). Словник української мови в 11 томах