1. Словник української мови в 11 томах

дикобраз

ДИКОБРА́З, а, ч. Великий гризун з жорсткою темно-бурою щетиною і твердими строкатими голками (на спині).

*У порівн. Суворовець зустрів незнайомого хлопчика із задерикуватими очима.., рудим волоссям, що стирчало в усі боки, як у дикобраза (Багмут, Щасл. день.., 1951, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дикобраз — дикобра́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дикобраз — -а, ч. Великий гризун із жорсткою темно-бурою щетиною і твердими строкатими голками (на спині). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дикобраз — (тварина) їжатець Словник чужослів Павло Штепа
  4. дикобраз — Ссавець ряду гризунів, спинна частина тіла вкрита довгими ламкими голками; довж. бл. 40 см; 12 видів, заселяють напівпустелі, степи та ліси Пд. Європи, Пд.-Зх. Азії та Африки. Універсальний словник-енциклопедія