дикунство

Значення в інших словниках

1. дикунство — -а, с. 1》 Те саме, що дикість 1). 2》 перен., зневажл. Аморальна, жорстока поведінка; варварство. 3》 перен., зневажл. Відсутність культури в поведінці людини у побуті й праці; відсталість, некультурність. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дикунство — БЕЗКУЛЬТУ́Р'Я (брак культури, культурна відсталість), БЕЗКУЛЬТУ́РНІСТЬ, ДИ́КІСТЬ підсил. розм., ДИКУ́НСТВО зневажл.; НЕКУЛЬТУ́РНІСТЬ (низький рівень культури). Він згадував страшне життя дореволюційного села, з його безхліб'ям і безкультур'ям (Ю. Словник синонімів української мови
3. дикунство — Дику́нство, -ва, -ву, -вом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дикунство — ДИКУ́НСТВО, а, с. 1. Те саме, що ди́кість 1. ..дикунство — період переважно присвоєння готових продуктів природи.. (Енгельс, Походж. сім’ї.., 1948, 25). 2. перен., зневажл. Аморальна, жорстока поведінка; варварство. Словник української мови в 11 томах