дилиння
дили́ння
іменник середнього роду
дошки
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дилиння — Дерев'яні бруси [V] — обтесані бруси для будівлі [VI] Словник з творів Івана Франка
- дилиння — -я, с., зах. Збірн. до дилина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дилиння — ДИЛИ́ННЯ, я, с., зах. Збірн. до дили́на. Робітники посідали на каменях та урізках з дилиння (Фр., V, 1951, 384). Словник української мови в 11 томах