дилиння

дили́ння

іменник середнього роду

дошки

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дилиння — Дерев'яні бруси [V] — обтесані бруси для будівлі [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. дилиння — -я, с., зах. Збірн. до дилина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дилиння — ДИЛИ́ННЯ, я, с., зах. Збірн. до дили́на. Робітники посідали на каменях та урізках з дилиння (Фр., V, 1951, 384). Словник української мови в 11 томах