динітробензол

динітробензо́л

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. динітробензол — -у, ч. Органічна сполука; тверда кристалічна речовина; застосовують для виготовлення вибухівки тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. динітробензол — динітробензо́л (від ди... і нітробензол) органічна сполука; тверда кристалічна речовина; застосовують для виготовлення вибухівки тощо. Словник іншомовних слів Мельничука