динітробензол
динітробензо́л
-у, ч.
Органічна сполука; тверда кристалічна речовина; застосовують для виготовлення вибухівки тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- динітробензол — динітробензо́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- динітробензол — динітробензо́л (від ди... і нітробензол) органічна сполука; тверда кристалічна речовина; застосовують для виготовлення вибухівки тощо. Словник іншомовних слів Мельничука