динітробензол

динітробензо́л

-у, ч.

Органічна сполука; тверда кристалічна речовина; застосовують для виготовлення вибухівки тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. динітробензол — динітробензо́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. динітробензол — динітробензо́л (від ди... і нітробензол) органічна сполука; тверда кристалічна речовина; застосовують для виготовлення вибухівки тощо. Словник іншомовних слів Мельничука